Талант – крапля здібностей і море праці

(з досвіду роботи керівника театрального  гуртка «Трамвайчик»

Центру позашкільної освіти ім.О.Разумкова)

                      Неталановитих дітей не існує,

просто учитель не знайшов той ключик,

який відкриває скарбничку його таланту.

Валентина Ратушинська.

Двадцять чотири роки своєї педагогічної діяльності займаюсь саме тим, що підбираю ключі до кожної дитини, яка рано чи пізно відкриває той скарб, яким наділив його Творець.

Театральне мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість виступає не тільки джерелом естетичного виховання, а й універсальним засобом творчого розвитку дитини. Викликані ним естетичні почуття мають цілющу перетворювальну силу, бо вони постають у результаті вільної творчої фантазії. Отже, всебічний, повноцінний і гармонійний розвиток суспільства можливий лише за умови присутності в його процесах культурно-мистецького аспекту. Розвивати творчість - означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Якщо дитина ще в школі не навчиться самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною буде вона в житті. Весь навчально - виховний творчий процес театрального гуртка спрямований на виховання творчої особистості засобами театрального мистецтва. Організація навчально-виховного процесу  в театральному гуртку «Трамвайчик» базується на власній  навчальній програмі з позашкільної освіти  художньо-еститичного напрямку, затвердженій Управлінням освіти і науки виконкому Бердичівської міської ради від 2 вересня 2013 року, протокол №1. Даною програмою визначено шляхи вирішення проблеми залучення дітей та юнацтва до соціально-здорового культурного середовища. Автором розглянуто можливість формування духовної культури дітей та підлітків засобами театру; продумано варіанти вдосконалення методів та засобів роботи дитячого аматорського театрального колективу.Дитяча захопленість роботою гуртка переростає у сталу зацікавленість професією. Відповідно до програми мною підібрані теоретичні і практичні матеріали, розроблені методичні рекомендації з акторської майстерності,  з практики і теорії акторського тренінгу, орієнтовні програми для вступу, ігри в умовах сценічної правди.

У гуртку навчаються діти віком від 6 до 18 років. Крім того в роботі можуть брати участь і дорослі: батьки, педагоги, а також актори - аматори та професіонали.Навчально-виховний процес охоплює теоретичні і практичні заняття, репетиції і постановку вистав, підготовку до обласних і всеукраїнських конкурсів з театрального мистецтва, участь та постановка масових заходів.Кожне заняття має триєдину мету:

Навчальна:

навчити гуртківців працювати у творчому колективі, сміливо висловлювати думки не лише словесно але й дією, вчитись считувати емоційні стани, застосовувати практично знання з техніки мови та майстерності актора;

Розвивальна:

розвивати пластичність, гнучкість, мовного, фізичного, психофізичного апарату у русі; розвивати навички органічного спілкування партнерів;

Виховна:

виховувати почуття єдиного колективу, як  спілки однодумців, почуття співпереживати та бути причетним до всього, що хвилює духовно розвинену особистість – але для мене це не просто слова і визначення педагогічних завдань.

За кожним словом стоять діти, особистості, зі своїми характерами і комплексами. Майже кожне заняття складаються якісь позаштатні, конфліктні ситуації, які справжній педагог не має права ігнорувати, їх потрібно вирішувати тут і зараз. Інколи підключається колектив але тримаю руку на пульсі, щоб кожній дитині було комфортно у колективі, лиш помічаю, що когось «затирають» не боюсь відстояти одну дитину конфліктуючи з усім колективом, роз’яснюючи, що така поведінка жорстока і несправедлива, і я не дозволю таких ситуацій у колективі, ще зайвий раз при всіх підхвалю об’єкт нападок. І згодом діти розуміють, що у нашому колективі неприйнятні стереотипи поведінки шкільної або ж «дворової». У нас складається, якийсь, свій рідний клімат, не має недозволених і незручних тем, існують свої неписані правила. Колектив різновіковий і тому дорослим не дозволяються понад мірні прояви уваги, сидіння в обнімку чи на колінах, вони знають, що це некультурно і нетактовно та менші гуртківці беруть з них приклад. Частенько у доволі різкій формі дітям роблю зауваження і вони знають, що всі зауваження справедливі, що всіх люблю однаково і зауваження роблю не для того, щоб когось принизити, а для того, щоб зразу ж зробити висновки і виправитись, бо вони лише вчаться і я разом з ними. На початку кожного заняття проводиться комплексний тренаж, який включає в себе системний набір вправ для розвитку: дихання, голосу, дикції – техніки мови; координації та пластики з елементами хореографії; фізичної витривалості та сили. За допомогою спеціально підібраного комплексу вправ розвинути психофізичні данні гуртківців та охопити всі елементи сценічної дії, а саме увагу, уяву, фантазію, зміну ставлення до предметів, партнера, подій, подолання м’язових зажимів, емоційну, фізичну пам'ять, темпоритм, взаємодію між партнерами і т.п. Комплексний тренаж дає можливість реалізувати творчу індивідуальність кожного учня, а мені, як педагогу, побачити старанність, працьовитість окремих гуртківців і визначитись з розподілом ролей.К.С. Станіславський говорив: «У нашій справі знати – це вміти», тому результатом усіх тренінгів має бути підсумкове заняття у вигляді театральної вистави або ж театралізованої літературно-музичної постанови.

Лише за останні п’ять років гуртківці брали участь у виставах та постановках:

• вистава «Любовь – моя владычица»;
• вистава «Чемодан с наклейками»;
• уривок з п’єси М. Рощина «Валентин і Валентина»;
• вистава «Сестра моя Русалонька»;
• уривок з п’єси Лопе де Вега «Собака на сене»
• постановка «Лицедій»;
• театралізовані підсумкові заняття;
• інсценізація вірша Ю. Друніної «Зінка»;
• візитівка «У театрі»;
• візитівка «Затихнув гомін»;
• вистава «Олено, алло!»;

участь у міських масових заходах:

• КВК «ПОУМУ»;
• Свято для матусь;
• «Весняний корпоратив»
• Урочистості з нагоди виводу військ з Афганістану;
• Звітує Бердичівщина;
• Вчительська конференція;
• Останній дзвоник;

участь у звітних концертах колективу ЦПО ім. О. Разумкова та концертних програмах:

• «Зразковий ансамбль сучасного танцю «Шакті», керівник Т. Захарчук;
• Ансамбль джазового співу «Старий рояль», керівник В. Поплавський;
• День святого Валентина;
• театр – пісні «Краплинки», керівник О. Вялова, О. Морозова;

участь у багаторічній, благодійній, новорічній акції ЦПО ім. О. Разумкова «Подаруй казку дітям», яку відвідують понад 3500 тисячі молодших школярів міста, стала видовищною подією, яку втілюють у життя театральний гурток «Трамвайчик», вокальні та хореографічні гуртки Центру:

• «На площади Серебряных часов» 2010 рік;
• «Новогодние приключения Маши и Вити»;
• «Дід Мороз і літо»;
• «Казка Різдвяного Ангелика»;
• «Новорічна казка»;
• «Чарівний дзвіночок»
• «Пригоду у замку чарівних пікселів»

участь у конкурсах і фестивалях:

• Обласний фестиваль – конкурс читців художнього слова м. Житомир;
• Обласний фестиваль – конкурс «Великодні дзвони» м. Житомир;
• Всеукраїнський конкурс читців ім. Т.Г. Шевченка;
• Телевізійний конкурс Жартомир – 2013;
• Обласна мистецька акція «Якщо ти зірочка, засвітись» під патронатом фонду «Надія є»;
• Всеукраїнський фестиваль – конкурс «Хочу стати зіркою України» м. Житомир;
• III Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва та майстрів художнього читання «Світ надії - Дивосвіт» м. Херсон;
• І фестиваль українського аматорського театру «День театру» - 2017 м. Київ;
• Всеукраїнський фестиваль - конкурс мистецтв «Подільський зорепад» м. Вінниця;
• Міжнародний фестиваль - конкурс мистецтв «Покорі сцену» м. Київ.

Прем’єра вистави -  це головна подія у творчому житті театрального гуртка «Трамвайчик», це творчий іспит на витривалість, духовність, майстерність, значущість спільної, колективної праці. Це  відповідальна подія для гуртківців, керівника, батьків.

Сьогодні, як ніколи, високі вимоги до вчителя. Вимагаються глибокі знання предмету викладання, постійна самоосвіта та робота над собою, неабиякі організаторські здібності, відточений професіоналізм та безумовно людяність – ось ті якості, якими має, в моєму розумінні, бути наділений сучасний вчитель.У роботі вчителя і актора дуже багато спільного. Вчитель працює, щоб вкласти в душу малечі та юнацтва все прекрасне, добре, гуманне; намагається розширити світогляд дітей, зміцнити в них патріотизм, любов до рідної землі, до свого народу, культури. Так само і артист прагне. Щоб його робота, викликала такі ж почуття.Безумовно, фах учителя дуже нелегкий. Він вимагає серця доброго, чуйності безмежної. Тому що ми маємо справу – як артист, так і вчитель – з живим матеріалом, з живою душею, з питливими очима. Я дуже хотіла б нагадати молодим учителям про це. На вас дивляться чисті очі та сприймають такі ж серця, з цим серцем можна багато зробити, якщо правильно направити його.