Актуальність досвіду. Серед безлічі форм художнього виховання підростаючого покоління хореографія займає особливе місце. Хореографічне мистецтво – це синкретичне мистецтво. У ньому злились в єдиному потоці танець і пантоміма, музика і поезія, пози, пластика рухів і акторське майстерність. Та особливе місце займає душа танцю, той особливий світ, який  перетворює ритмічні рухи на справжнє мистецтво.

 Заняття з хореографії  не лише вчать розуміти і створювати прекрасне, вони розвивають образне мислення і фантазію, створюють умови для  гармонійного пластичного розвитку. У порівнянні з музикою, співом і образотворчим мистецтвом, хореографія,  на жаль, не є для дітей обов’язковим предметом у закладах загальної середньої освіти. Саме заклад позашкільної освіти має великі потенційні професійні можливості, які забезпечують повноцінний розвиток дитини засобами хореографічного мистецтва. На сучасному етапі розвитку освіти, коли змінюються вимоги до педагога та якості освітніх послуг, керівник гуртка  хореографічного напряму  повинен бути не лише спеціалістом в даній галузі, постає нагальне питання у вирішенні актуальних проблем з реалізації хореографічної позашкільної освіти, зокрема наступних:

1. зміст позашкільної освіти, який знаходить своє відображення в навчальних програмах (керівник гуртка повинен проявити професіоналізм та творчість у створенні навчальної програми, враховуючи сучасні освітні запити дітей, матеріально-технічну базу закладу та власні творчі погляди); 
2. методи викладання   (важливо впроваджувати  підхід до хореографії як інтегрованого виду мистецтва, відповідно забезпечуючи інтеграцію танцювальних рухів, музики, образотворчого мистецтва та драматургії) ;
3. цифрова компетентність педагога як вимога цифрового суспільства та забезпечення доступності освіти у період пандемії.

Актуальність і складність ефективного здійснення хореографічної освіти потребують особливого підходу в пошуках найоптимальніших варіантів успішного розв’язання цих проблем. Тому метою досвіду є теоретичне обґрунтування та методико-дидактичне забезпечення впровадження інноваційних підходів  у вихованні гармонійної особистості та професійно орієнтованого вихованця гуртка за профілем навчання у гуртку естрадного танцю.

Постійний творчий пошук та аналіз педагогічної діяльності спонукали мене, Ірину Володимирівну Думинську, керівника Зразкового ансамблю естрадного танцю «О-ля-ля», до створення системи роботи, яка забезпечує високий рівень формування предметних та життєвих компетентностей  вихованців, та випускників, які продовжують навчання за хореографічним напрямком, а також узагальнення досвіду інтегрованого підходу до викладання хореографії в позашкільній освіті. Досвід роботи з впровадження  інноваційних технологій отримав схвалення   на педагогічних конкурсах, семінарах, конференціях різного рівня.

Новизна досвіду:

1. Наукова новизна досвіду полягає в тому, що:

- теоретично розроблена та експериментально перевірена організаційно-методична модель  інтегрованого навчання  хореографічному мистецтву;

- набула подальшого розвитку хореографічно-педагогічна система, яка включає цифрові ресурси дистанційного навчання;

- вдосконалено зміст, форми і методи формування хореографічної  культури дітей.

Наукову теоретичну базу досвіду становлять публікації  вітчизняних і зарубіжних дослідників, які сформували низку наукових напрямів у вивченні теоретичних основ хореографії.

Українські науковці осмислено цікавляться розвитком сучасного хореографічного мистецтва в Україні. І. Макарова, Б. Колногузенко «Сучасний танець та методика його викладання», М. Погребняк «Танець «модерн» ХХ ст.: витоки, стильова типологія, панорама історичної ходи, еволюція», О. Плахотнюк «Стилі та напрямки сучасного хореографічного мистецтва», В. Подберезкін «Секрети степу», Д. Шариков «Класифікація сучасної хореографії», «Contemporary dance» у балетмейстерському мистецтві», С. Шалапа «Теорія і методика викладання спортивного танцю». Сучасний танець постійно розвивається, видозмінюється і потребує як найбільшого осмислення науковцями в контексті формування свого власного науково-змістовного апарату термінів і категорій.

Відомий вчений Б.Анан’єв виявив зв’язок у спільній утилітарній природі походження різних видів мистецтв. Ковальова С.В., доктор педагогічних наук, зазначає  «…осмислення педагогами мистецьких дисциплін концептуальних основ інтеграції мистецької освіти, розуміння психологічного феномену синестезії як одночасного відчуття, що передбачає виникнення у людини різних чуттєвих модальностей – візуальної, слухової, кінестетичної, які впливають на створення полімодальних образів, сприятиме більш глибокому проникненню в емоційно-логічний образний зміст різних видів мистецтва, пробудження осмисленого інтересу до активного спілкування з ним».

Зміст досвіду

1. Хореографічне мистецтво як інтегроване: інтеграція танцю та образотворчого мистецтва
2. Синтез хореографічного та театрального мистецтв.
3. Онлайн-застосунки у роботі керівника гуртка як важлива умовазабезпечення освітніх запитів сучасних дітей, батьків, суспільства, показник мобільності та професійності педагога.

Системна робота  з вдосконалення методів та прийомів хореографічної освіти, органічне поєднання в освітній діяльності навчальної  та виховної роботи, постійний пошук та прагнення до самовдосконалення,  постійна робота над забезпеченням  методичної основи  реалізації програми гуртка естрадного танцю «О-ля-ля»  забезпечили якість освітнього процесу у гуртку: стабільну кількість дітей, освітню трьохрівневу наступність та професійний вибір випускників хореографічного спрямування  у закладах вищої освіти:

З метою покращення якості освіти художньо-естетичного напряму активно популяризую досвід роботи «Інноваційні технології в освітньому процесі -

важлива складова у  формуванні гармонійної  та  професійно орієнтованої особистості»  на міському, обласному та всеукраїнському рівнях:

• засіданнях методичного об’єднання педагогів художньо-естетичного напряму;
• засіданнях педагогічної ради закладу Центру позашкільної освіти ім. О.Разумкова;
• 04 – 10.05.2020 р. - брала участь у Всеукраїнському методичному челленджі ≠ПозашкілляЄднає≠;
• на онлайн платформі спільноти активних освітян «Всеосвіта», зокрема у 2020-2021 н.р. розмістила 3  публікації.

 Висновок:

Освітній процес у хореографічних гуртках поступово видозмінюється та  вдосконалюється відповідно до  сучасних потреб. Головною метою хореографічної підготовки вихованців гуртка естрадного танцю  є створення всебічно розвиненої особистості, яка одночасно має навички танцівника, балетмейстера та навички самоосвіти, самовдосконалення. Саме такі компетентності, а також стійкий інтерес до хореографії є важливими складовими  професійної підготовки дітей. Задля досягнення поставленої мети важливо також забезпечити освітній процес навчальною програмою, яка вдосконалюється та  розширюється шляхом впровадження нових інноваційних методів, принципів, форм та підходів.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА:

1. Бех І.Д. Емоційні передумови мистецького світогляду / І.Д. Бех // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти : зб. матер. наук.-методол. семінар. — Чернівці, 2007. — С. 14–15.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посіб. / І.М. Дичківська. — К., 2004. — 352 с.
3. Голенкова Ю.В. Вплив засобів ритміки і  хореографії на  фізичну підготовленість дітей молодшого шкільного віку  / Ю.В.  Голенкова, Н.І.  Пальчук  // Теорія та  методика фізичного виховання.  — 2014. — № 3. — С. 39–43. — DOI: http://dx.doi.org/10.17309/ tmfv.2014.3.1106.
4. Макарова Л.Н. Требования к компетентносной модели будущего хореографа  / Л.Н.  Макарова, М.Н. Юрьєва // Высшее образование сегодня. — 2010. — № 4. — С. 50–53.
5. Станиславский К.С. Собр. соч.: в 9 т. Т. 3. Работа актера над собой. Ч. 2. Работа над собой в творчеством процессе воплощения: материалы к кн. / вступ. ст. Б.А. Покровского. М., 1990. URL: http: // az.lib.ru l (дата обращения: 15.03.2013).