Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЦПО ім. О.Разумкова

СХВАЛЕНО                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою                                                                Наказ ЦПО ім.О.Разумкова

ЦПО ім. О.Разумкова                                                              від_____№_________

Протокол від                      №                                                                         ___________________

  ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у Центрі позашкільної освіти ім. О.Разумкова

м.Бердичева Житомирської області

ЗМІСТ

1. Загальні положення
2. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості позашкільної освіти
3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
4. Процедури забезпечення якості освіти
5. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
6. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
8. Інклюзивне освітнє середовище в центрі: універсальний дизайн та розумне пристосування
9. Запобігання і протидія  булінгу (цькуванню)
10. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження й коригування результатів освітньої діяльності
11. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти
12. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості внутрішньої системи забезпечення якості освіти

І. Загальні положення

Внутрішня система забезпечення якості освіти Центру позашкільної освіти ім.О.Разумкова (далі – Внутрішня система) – це сукупність компонентів, які визначають якість освітньої діяльності, що встановлює рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, спрямованого на здобуття якісної позашкільної освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім. О.Разумкова (далі – Центр) розроблено відповідно до Закону України «Про освіту». Система забезпечення якості освіти складається із системи забезпечення закладом якості освітньої діяльності та якості позашкільної освіти (система внутрішнього забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім. О.Разумкова розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

У цьому положенні терміни і поняття вживаються в такому значенні (ст.1 Закону України «Про освіту»):

-  безпечне освітнє середовище - сукупність умов у закладі позашкільної освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин п.1, 2^-1);

-  здобувачі освіти – вихованці, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти (п.1, 8);

-  компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (п.1, 15);

-  освітній процес – система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (п.1, 16);

-  освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (п.1, 17);

-   освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (п.1, 19);

-  особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (п.1, 20);

-  педагогічна діяльність – інтелектуальна, творча діяльність педагогічного працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (п.1, 21);

- універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну (п.1, 28);

- якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг (п.1, 29);

- якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг (п.1, 30).

При розробленні внутрішньої системи забезпечення якості освіти  враховано норми законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту, положення Національного стандарту ДСТУ ISO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) «Системи управління якістю», його основні положення та словник термінів, у тому числі його основні принципи:

Орієнтація на замовника. Основна увага в управлінні якістю закладу позашкільної освіти приділяється задоволенню потреб дітей, батьків або законних представників дітей, суспільства і держави та прагненню до перевершення їх очікувань.

Лідерство. Управлінці на всіх рівнях структури установлюють єдність призначеності та напрямків розвитку закладу позашкільної освіти  і створюють умови для задіяння персоналу задля досягнення цілей у сфері якості.

Залученість персоналу. Компетентний, правомочний та задіяний персонал на всіх рівнях суттєво важливий для покращення спроможності закладу позашкільної освіти створювати цінності.

Поліпшення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти — це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам в освітній сфері, створюються нові можливості тощо.

Прийняття рішень на підставі фактичних даних. Рішення, базовані на аналізі й оцінюванні даних та інформації, з більшою ймовірністю уможливлюють бажані результати закладу позашкільної освіти.

Керування взаємовідносинами. Для досягнення сталого успіху заклад позашкільної освіти управляє своїми взаємовідносинами з відповідними зацікавленими сторонами (учасниками освітнього процесу, власниками).

Цілісність системи управління якістю. Досягнення узгоджених і передбачуваних результатів шляхом процесного управління діяльністю  як взаємопов’язаними процесами, що функціонують як цілісна система у закладі позашкільної освіти.

Відкритість: прозорість критеріїв, процедур і результатів для учасників освітнього процесу, засновників, місцевої громади.

Гнучкість і адаптивність: здатність системи змінюватись під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства, зміни освітньої політики держави.

Внутрішню систему забезпечення якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім.О.Разумкова розроблено як інструмент управління якістю освіти (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону України «Про позашкільну освіту»). Її компоненти визначено з урахуванням впливу на якість діяльності закладу позашкільної освіти для забезпечення його ефективної роботи та сталого розвитку відповідно.

ЦІЛІ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

   Цілями Внутрішньої системи є:

- забезпечення рівних умови для навчання і розвитку вихованців, незалежно від їхньої статі, релігії, доходів родини, місця проживання тощо;

- надання якісних освітніх послуг та підвищення довіри до результатів навчання;

-  створення та підтримання в закладі позашкільної освіти безпечного освітнього середовища;

-  прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо реалізації політики забезпечення якості освіти та освітньої діяльності закладу;

-  забезпечення принципів та механізмів реалізації академічної академічної свободи і академічної доброчесності в закладі освіти;

-  створення умов навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;

-  відстеження результатів навчання осіб з особливими освітніми потребами для створення оптимальних умов їхнього навчання та розвитку;

-  постійне вдосконалення якості педагогічної діяльності, системи оцінювання закладу позашкільної освіти, освітнього середовища;

- підвищення ефективності використання інформаційних, матеріальних і кадрових ресурсів у закладі;

-  відстеження функціонування освітніх та управлінських процесів і внесення необхідних корективів;

- отримання постійного зворотного зв’язку щодо якості результатів навчання вихованців та вчасне реагування на виявлені проблеми;

- забезпечення прозорості діяльності закладу позашкільної освіти, що підвищує довіру учасників освітнього процесу до нього;

-  інших цілей, визначених закладом позашкільної освіти.

КОМПОНЕНТИ  ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 Компонентами (складниками) внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Центрі позашкільної освіти є:

- стратегія (політика) забезпечення якості освіти;

- система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти (оприлюднені на сайті);

-  критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників (оприлюднені на сайті);

- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти (оприлюднені на сайті);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, зокрема для самостійної роботи здобувачів освіти;

-забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом позашкільної освіти;

-створення у закладі позашкільної освіти інклюзивного освітнього середовища,    універсального дизайну та розумного пристосування.

-  процедури забезпечення якості освіти (моніторинг процесів системи);

-  інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу позашкільної освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім.О.Разумкова є гарантування якості освіти; формування довіри громади до закладу позашкільної освіти; постійне й послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження внутрішньої системи якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім. О.Разумкова покладається на директора закладу.

ІІ. Стратегія  та процедури забезпечення якості позашкільної освіти

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім.О.Разумкова  визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості позашкільної освіти, яка надається у ЦПО ім.О.Разумкова, а також засадами державної політики щодо якості освіти (ст. 6 Закону України «Про освіту»).

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім.О.Разумкова ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах:

- задоволення потреб дітей, батьків або законних представників дітей, суспільства і держави та прагненню до перевершення їх очікувань.

- сприяння здобувачам освіти у формуванні та реалізації їхніх індивідуальних освітніх траєкторій;

- партнерство та професійна взаємодія у навчанні, вихованні, розвитку та соціалізації здобувачів освіти та професійній взаємодії;;

- недискримінація, запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

- прозорість та інформаційна відкритість діяльності закладу позашкільної освіти, у тому числі внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- забезпечення академічної свободи учасників освітнього процесу;

 - дотримання принципів академічної доброчесності учасниками освітнього процесу;

- справедливе та об’єктивне оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти і професійної діяльності педагогічних працівників.

- сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти Центру є:

• оновлення нормативно-методичної бази для забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в Центрі;
• постійний моніторинг змісту освіти;
• спостереження за організацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу Центру;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження за станом соціально-психологічного середовища Центру;
• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти і науки, рішень методичної та педагогічної ради Центру;
• експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників закладу;
• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення кращого педагогічного досвіду й усунення недоліків;
• збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень педагогічних та методичних рад, оперативних нарад;
• аналіз результатів реалізації наказів та розпоряджень у Центрі;
• надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• інформаційно-аналітична;
• контрольно-діагностична;
• корективно-регулятивна;
• стимулююча.

Об’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• освітній процес (навчальні заняття гуртків);
• результати виховної діяльності;
• методична робота;
• робота з батьками.

Суб’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• члени адміністрації: керівник Центру та його заступники;
• особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов’язками.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти передбачає контроль за:

• виконанням Законів «Про освіту» та «Про позашкільну освіту»;
• використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;
• реалізацією затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотриманням затверджених навчальних графіків;
• реалізацією права вихованців на отримання якісної позашкільної освіти;
• веденням документації гуртків (календарно-тематичне планування, журнали обліку та планування роботи гуртків, плани занять керівників гуртків);
• організацією учнівського самоврядування;
• профілактикою жорстокого поводження серед вихованців;
• попередженням дитячого травматизму;
• дотриманням Статуту ЦПО ім.О.Разумкова, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших локальних актів закладу;
• охороною життя та здоров’я учасників освітнього процесу;
• виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
• станом методичної роботи;
• роботою навчальних кабінетів та майстерень;
• раціональним використанням наочного приладдя, ТЗН, ІКТ-технологій;
• станом спільної роботи Центру та громадськості;
• іншими питаннями в межах компетенції адміністрації Центру.

 Методи контролю за діяльністю керівника гуртка:

• анкетування;
• тестування;
• соціальне опитування;
• моніторинг;
• спостереження;
• вивчення документації;
• відвідування та аналіз занять;
• бесіда про діяльність вихованців;
• результати освітньої діяльності вихованців.

Методи контролю за результатами освітньої діяльності:

• спостереження;
• усне опитування;
• письмове опитування;
• комбінована перевірка;
• бесіда, анкетування, тестування;
• перевірка документації.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

• тематична (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи методиста, керівника гуртка);
• фронтальна (усебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, групи або керівника гуртка).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• персональна (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
• узагальнююча (фронтальна).

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

• визначення мети контролю;
• об’єктів контролю;
• складання плану контролю;
• інструктаж учасників;
• вибір форм і методів контролю;
• констатація фактичного стану справ;
• об’єктивна оцінка цього стану;
• висноки, що випливають з оцінки;
• рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
• визначення строків для ліквідації недоліків або повторного контролю.

       Директор Центру відповідає за функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та разом із заступниками з навчально-виховної та навчальної роботи здійснює контроль за її діяльністю. Координує роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти особа, призначена директором Центру. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації та окремі фахівці.

Підстави для проведення контролю:

• атестація педагогічних працівників;
• плановість контролю;
• перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень.

Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких зазначається:

• мета контролю;
• строки;
• склад комісії;
• яка робота проведена у процесі контролю (відвідані заняття, перевірена документація, проведені співбесіди і консультації);
• констатація фактів, що виявлені;
• висновки;
• рекомендації або пропозиції;
• де підведені підсумки контролю (засідання МО, нарада при директору, індивідуально тощо).

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

• знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
• знати мету, зміст, види, форми та методи контролю;
• вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

• проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при директору, робочі наради з педагогічними працівниками;
• результати перевірок можуть враховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор Центру за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

• про видання відповідного наказу;
• про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради закладу;
• про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
• про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
• про заохочення працівників;
• інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією Центру самостійно на навчальний рік відповідно до перспективного плану роботи закладу задля отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

ЗПО для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:

• Державним стандартом загальної середньої освіти;
• типовими освітніми програмами;
• Статутом закладу позашкільної освіти;
• стратегією розвитку закладу освіти;
• річним планом роботи закладу освіти;
• освітньою програмою закладу освіти;
• штатним розписом закладу освіти;
• календарно-тематичним плануванням;
• методиками й технологіями організації освітнього процесу;
• методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• системою матеріального та морального заохочення;
• планами підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

ІІІ. Система та механізми академічної доброчесності

            Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного й підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності та джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших творів без зазначення авторства;
• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація – свідома заміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗПО можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова у присвоєнні кваліфікаційної категорії;
• позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;
• відмова у присвоєнні педагогічного звання;
• позбавлення присвоєного педагогічного звання;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Принципи, норми етики та академічної доброчесності визначено у Кодексі про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Центру позашкільної освіти ім. О.Разумкова м.Бердичева, затвердженого рішенням педагогічної ради від 31.08.2018 року і розміщеного на офіційному сайті закладу.

Забезпечення академічної доброчесності здійснюється шляхом інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності та запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності, визначених у Положенні про академічну доброчесність.

  ІV ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 Процедури забезпечення якості освіти У Центрі позашкільної освіти ім.О.Разумкова сформовано відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 1 Закону України «Про позашкільну освіту» та Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти (затверджено наказом Державної служби якості освіти України від 29.09.2021 № 01-11/66).

 З метою аналізу умов надання позашкільної освіти, якості освіти, що надається у закладі, щорічно та/або періодично; комплексно та/або за певним напрямом освітньої діяльності закладом здійснюється самооцінювання діяльності.

Функції самооцінювання:

• отримання порівняльних даних, виявлення динаміки розвитку і факторів впливу на неї;
• упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу;
• координація діяльності організаційних структур (педагогічні спільноти за напрямами позашкільної освіти, творчі групи), задіяних до проведення моніторингу.

Форми самооцінювання:

• самооцінювання власної діяльності педагогічними працівниками, вихованцями, управлінцями;
• оцінювання педагогічної діяльності керівників гуртків адміністрацією та методичною службою закладу;
• зовнішнє оцінювання якості освітнього середовища, позашкільної освіти батьками здобувачів освіти та громадськістю.

Для організації та проведення самооцінювання у Центрі позашкільної освіти ім.О.Разумкова створюється робоча група та визначається особа  / особи, відповідальна / відповідальні за проведення процедур самооцінювання та узагальнення результатів.

До складу групи входять керівник закладу / його заступник/и, завідувачі відділів, методисти, керівники педагогічних спільнот, керівники гуртків різних напрямів і профілів, вихованці (лідери учнівського самоврядування), батьки. До складу цієї групи можуть входити представники засновників закладу, депутатського корпусу, громадських організацій.

Діяльність робочої групи  регулюється відповідним наказом Центру позашкільної освіти ім.О.Разумкова. Терміни проведення самооцінювання визначаються планом внутрішнього контролю на поточний рік.

Самооцінювання якості освіти здійснюється в три етапи:

Підготовчий – визначення об’єкту вивчення, визначення мети, інструментів  і процедур самооцінювання;

практичний (збір інформації) – аналіз документації, відвідування занять, проведення анкетування, опитування (зокрема за допомогою Google-форм);

аналітичний – систематизація та аналіз інформації, прийняття управлінських рішень, коригування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Самооцінювання якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім.О.Разумкова здійснюється з використанням інструментів самоаналізу, розроблених з урахуванням Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти, затверджених наказом Державної служби якості освіти України від 08.07.2025 №01-10/396 і затверджено наказом ЦПО ім.О.Разумкова.

У самооцінюванні Центру позашкільної освіти ім.О.Разумкова використовується інформація результатів моніторингів згідно з Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 №54, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10 лютого 2020 року за № 154/34437.

  Забезпечення якості освіти у Центрі позашкільної освіти ім.О.Разумкова здійснюється за напрямами:

• Освітнє середовище  закладу позашкільної  освіти.
• Система оцінювання здобувачів освіти.
• Педагогічна діяльність педагогічних працівників  .
• Управлінські процеси

з використанням вимог, критеріїв та індикаторів самооцінювання.

Вимоги / правила оцінювання освітнього середовища закладу позашкільної освіти реалізуються через розгляд питань щодо наявності необхідних ресурсів для створення безпечного, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації, комфортного, інклюзивного, мотивуючого, розвивального освітнього середовища, інклюзивного освітнього середовища.

Вимоги / правила оцінювання здобувачів  освіти реалізуються через відкриту, прозору та зрозумілу для здобувачів освіти систему оцінювання їхніх освітніх досягнень, процедури внутрішнього моніторингу результативності тощо.

Вимоги/правила оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників реалізуються через оцінку організації педагогічної діяльності та якості навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності, їх виховання і розвитку їх компетентностей, співпраці з учасниками освітнього процесу, ефективності цієї педагогічної діяльності та підвищення педагогічними працівниками свого професійного рівня.

Вимоги/правила оцінювання управлінської діяльності реалізуються через оцінювання організаційно-правових засад діяльності закладу в інтересах його розвитку, інформаційної прозорості, конструктивної співпраці з учасниками освітнього процесу та громадою, раціональної кадрової політики, створення умов для професійного розвитку педагогічних працівників.

1. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації освітнього процесу, який стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь вихованців.

            У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень вихованця.

            Результати освітньої діяльності вихованців на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Підсумком навчання вихованців закладу позашкільної освіти є сформованість у них пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.

            Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей; основних процесів суспільного життя; набуття знань про морально-психологічні якості; способи організації змістовного дозвілля.

            Практичні компетентності передбачають формування різноманітних техніко-технологічних умінь та навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію.

            Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності виявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні.

            Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та оточуючих, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

• контролююча – визначається рівень досягнень вихованців, рівень засвоєння нових знань;
• навчальна – організація підсумкової роботи, яка сприяє повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностуюча та коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають у гуртківців під час освітнього процесу, виявлення прогалин у знаннях дітей та внесення педагогом певних коректив;
• стимулюючо-мотиваційна – підсумкова робота розвиває у вихованців відповідальність, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості;
• виховна – формує у гуртківців вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять гуртка.

Оцінювання знань, умінь, навичок вихованців базується на рівневій технології оцінювання. В основу такої технології оцінювання навчальних досягнень вихованців покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д, В (початковий, середній, достатній, високий).

Рівень-сходинка, на якій у той чи інший момент перебуває вихованець, визначається за такими показниками:

• початковий рівень (репродуктивний) – відповідь вихованця характеризується початковими уявленнями про зміст програми; вихованець виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням;
• середній рівень – вихованець знає основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками;
• достатній рівень –вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ змісту програми; уміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Дає повну, правильну, логічну, обгрунтовану відповідь, хоча іноді бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях;
• високий рівень –знання вихованця є глибокими, міцними, узагальненими і системними; уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань; вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на заняттях в ролі помічника педагога.

Рівневі показники оцінювання знань вихованців – це є перша складова  ефективності освітньої діяльності гуртківців.

Участь у масових заходах відповідно до напряму свого гуртка та їх досягнення – це друга складова якісної роботи вихованців.

Результати освітньої діяльності здобувачів освіти визначені прогнозованим результатом, зафіксованим для кожного гуртка його навчальною програмою.

 VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, реалізація сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники впроваджують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (мультимедійні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання й розвитку.

1.6. Педагогічні працівники використовують засоби інформаційно-комунікаційних технології в освітньому процесі.

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, зокрема й щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють із батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв'язок.

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час педагогічної й наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

     Процедура оцінювання діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні звання та тарифні розряди оплати праці.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, вихованців та колег педагога, який атестується.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи педагогів закладу позашкільної освіти».

Критерії оцінювання роботи педагогів закладу позашкільної освіти

Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у масових заходах відповідно до напряму гуртка, їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках, фестивалях.

VIІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Управлінська діяльність керівних працівників закладу позашкільної освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;
• правильне й найбільш ефективне використання навально-матеріальної бази Центру та створення сприятливих умов для її поповнення та оновлення в сучасних умовах;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери у педагогічному колективі;

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу позашкільної освіти фахових компетенцій:

• прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
• забезпечувати відкрите керівництво;
• вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі й завдання;
• організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
• працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
• постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу позашкільної освіти визначається такими чинниками:

• рівнем його компетентності;
• обраною концепцією власної діяльності;
• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи Центру неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного контролю за діяльністю закладу позашкільної освіти є:

• найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
• сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
• посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
• забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
• визначення відповідності займаній посаді;
• стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

• підготовчий етап

на підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризують динаміку розвитку закладу позашкільної освіти, рівень управлінської діяльності його керівників; аналізуються статистичні дані;

• основний етап

включає самоаналіз та самооцінку управлінської діяльності керівником закладу освіти; внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами само експертизи; отримання інформації про соціально-психологічний клімат у Центрі та рівень умінь гуртківців; визначення відповідності діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблем та резервів розвитку закладу, напрямків надання методичної допомоги; загальна оцінка управлінської діяльності, підготовка висновків та пропозицій;

• підсумково-корекційний

глибокий аналіз предмету експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу позашкільної освіти; регулювання та корекція управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмету експертизи та прогнозування розвитку Центру;

• регулятивно-корекційний

вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

        Керівником закладу освіти створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку Центру.

            Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти:

• цілеспрямованість та саморозвиток;
• компетентність;
• динамічність та самокритичність;
• управлінська етика;
• прогностичність та аналітичність;
• креативність, здатність до інноваційного пошуку;
• здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу позашкільної освіти включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу:

Вимога 1. Наявність стратегії розвитку й системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У закладі освіти річне планування й відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання в належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їхніх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога 3. Ефективність кадрової політики й забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального й морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. У режимі роботи закладу освіти й розкладі занять ураховуються вікові особливості здобувачів освіти відповідно до їхніх освітніх потреб.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траекторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування й забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти реалізує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Для ефективного управління заклад позашкільної освіти має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

• сучасна мережа Інтернет;
• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
• ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти, веб-сайти, блоги педагогів);
• інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні й телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

 VІІІ. Інклюзивне освітнє середовище в Центрі, універсальний дизайн та розумне пристосування

      Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими здобувачами освіти, зокрема шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та універсального дизайну і розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

• організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість і зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку під час пересування в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються);
• облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
• забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
• застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання);
• створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття із практичним психологом);
• адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розроблення індивідуальної програми розвитку);
• реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу формування в дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості в суспільстві.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

• рівність і доступність використання (надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення);
• гнучкість використання (дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів);
• просте та зручне використання (дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача);
• сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів (дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача;
• припустимість помилок (дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів;
• низький рівень фізичних зусиль (дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності);
• наявність необхідного розміру і простору (наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їздіта різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

ІХ. Запобігання і протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в закладі позашкільної освіти передбачає:

• розроблення й оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• розроблення й оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання і протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розроблення й оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• розроблення й оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

Х. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження й коригування результатів освітньої діяльності

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

• система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
• система самооцінювання якості педагогічної й управлінської діяльності;
• система оцінювання навчальних досягнень вихованців.

Методи збирання інформації:

• аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, журнали обліку та планування роботи гуртка тощо);
• опитування:
• анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, вихованців, батьків);
• інтерв’ю (із педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування); 
• фокус-групи (із батьками, вихованцями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);
• моніторинг:
• навчальних досягнень здобувачів освіти;
• педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, виховною роботою тощо);
• спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збирання інформації:

• пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень вихованців, фінансування закладу освіти, кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
• анкети (для педагогів, вихованців, батьків);
• бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, виховною роботою тощо).

ХІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗПО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збирання інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо вдосконалення якості освіти в закладі позашкільної освіти.

Дані щодо процедури й результатів оцінювання мають узагальнюватися, зокрема в таблицях, прикладом яких є наведена нижче таблиця «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл. 1), де передбачені такі змістові графи.

1. Компоненти напряму оцінювання:

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання вихованців тощо);
• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування й реалізація індивідуальних освітніх траєкторій вихованців, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

2. Періодичність оцінювання.

Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 2 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево).

3. Відповідальні за оцінювання.

Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, члени ради закладу, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

4. Методи збирання інформації та інструментарій.

У цій графі визначається метод збирання інформації (аналіз документів, опитування, спостереження, моніторинг) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

5. Форми узагальнення інформації

До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

6. Рівень оцінювання

Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (потребує покращення); четвертий (низький).

7. Управлінське рішення.

Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямоване на вдосконалення якості освіти в ЗПО.

ХІІ. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 Прозорість та інформаційна відкритість закладу позашкільної освіти  визначається ст. 30 Закону України «Про освіту» і забезпечується розміщенням результатів самооцінювання якості освіти на сайті закладу (п.2  ст.30 Закону України «Про освіту»).

На сайті ЦПО ім.О.Разумкова оприлюднюються вимоги, критерії, індикатори і правила оцінювання здобувачів освіти (розділ «Прогнозований результат» навчальної програми); вимоги / критерії, індикатори і правила оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; управлінської діяльності.

Результати щорічного самооцінювання якості освіти розглядаються на засіданні педагогічної ради ЦПО ім.О.Разумкова до початку нового навчального року. Результати самооцінювання є складовою частиною річного звіту про діяльність закладу.

Заклад забезпечує прозорість результатів шляхом оприлюднення результатів на сайті закладу.

            Таблиця 1

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти